Табір РоДоСи (Розумні/Добрі/Сильні)

Учасники:

  • Підлітки, батьки яких загинули в АТО;
  • Круглі сироти;
  • Діти з інтернатів;

(Рекреаційний табір буде проводитись під час шкільних канікул.)

Мета:

– соціально-психологічна реабілітація підлітків з різних регіонів України, батьки яких загинули в АТО та сироти шляхом проведення рекреаційного табору під час шкільних канікул.

22496226_136908160291945_3758724956488623997_o

Завдання

  • організація і проведення рекреаційного табору терміном від 6 днів для учасників проекту з різних регіонів України протягом шкільних канікул ;
  • створити середовище для психологічного розвантаження та адаптації підлітків, які ростуть без батьків  віком від 12 до 15 років, стимулювання їх внутрішнього життєвого потенціалу;
  • навчання учасників проекту практичним навичкам, самозарадності;
  • створення і апробація програми наставництва для підлітків ;
  • стимулювання спілкування та налагодження дружніх стосунків між дітьми зі Сходу та Заходу України .

Реалізація : Благодійна організація «SupportUAchildren» , волонтери, виховники, психологи.

Формат табору:

Формат табору:

  • 6 підлітків зі Сходу ;
  • 6 підлітків із Заходу;
  • 2 пластуни – виховники попередньо підготовлені кваліфікованими психологами;
  • 1 директор табору – пластун;
  • 1 таборовий лікар;
  • 1 психолог (перебуватиме постійно на таборі);
  • 1 виїзний психолог (виїде на табір 2-3 рази, для проведення нагляду та тренінгу як для дітей так і для виховників).

Збір коштів на табір

€0 of €2,065 raised
Особиста інформація

Загальний донат €5.00

Після табору передбачене продовження спілкування з дітьми у спільній групі де будемо підтримувати живу дискусію, тримати дітей в ході подій у їхньому місті. Виховники –пластуни постійно запрошуватимуть до участі в різних заходах, що проводитимуть у рідному для них місті і не тільки. Триматимемо дітей в курсі різних ініціатив.

Метою цього пілотного проекту було створити середовище для психологічного розвантаження та адаптації підлітків віком від 12 до 16 років, які ростуть без батьків, стимулювання їх внутрішнього життєвого потенціалу. Через перебування в одному середовищі, налагодження спілкування та дружніх стосунків між дітьми зі Сходу та Заходу України та підтримування цих стосунків між ними у майбутньому. Знайти старшого друга – порадника серед виховників, наставників та психологів.

Чи потрібні такі табори?

Нижче поділимося з вами висновками психолога, яка прийняла участь у літньому таборі 2017, Валентини Проніної, – засновника всеукраїнської громадської організації «Ріка Життя», головним напрямком діяльності якої є психологічна та соціальна реабілітація людини, що зазнала тяжкої психологічної травми у зв’язку з подіями на Сході України (ВПО, учасники бойових дій та члени їх сімей, члени сімей загиблих Героїв).

Валентина Проніна:

«Неможливо оцінити все те, що відбулося за цих декілька днів нашого спільного життя в Карпатах у серцях юних українців, у їх поранених серцях. Кожна бесіда з дитиною – це відкриття цілого світу.

Такі тяжкі долі і така мужність, витривалість, жага до життя. В мене не було вільного часу. Зовсім. Ці діти настільки потребували уваги- кожен. Вони відкривали свої серця, вони ділилися своїм болем та мріями. Багато хто з них казали, що вперше у житті їх вислухали та зрозуміли. Дитячі сльози… Їх було так багато! Ми розмовляли – вони плакали…

Діти бережуть своїх рідних, вони приховують свої сльози, щоб мама не плакала. І носять в собі нестерпний біль. Зі мною можна плакати. Коли я з кимось працювала, діти бачили, як плачуть інші, а потім я роблю їм простукування і вони заспокоюються.

Вони один за одним підходили до мене та просили : “Тьотю Валя, поговоріть зі мною, щоб я поплакав…”. Настільки нестерпний їх біль, настільки вже переповнений сосуд душі. Ми говорили про все. Про минуле, про рідних, про стосунки з однокласниками, вчителями. Діти ділился планами на майбутнє, питали поради- як знайти своє покликання. Надзвичайно глибокі філософські бесіди. Про сенс у житті, про справедливість, про любов. Ті, хто по приїзду був закритим, замкненими та знущався над іншими, після роботи в психологічних групах, спільних походах в гори мінявся майже на очах. А відчайдушний шибайголова перетворювався на турботливого, уважного та чуйного друга.

Думаю, що переродження буде продовжуватись ще довго після закінчення табору. Праця психолога з такими дітками у таборі – дуже важлива…..

…Думаю що наступного разу потрібно запросити на роль вихователів хлопців- учасників АТО. Діти, що втратили свого батька, повинні хоча б деякий час проводити поряд з чоловіками, особливо хлопці 12-15 років. Для мене праця в таборі- це безцінний досвід, це насолода від спілкування з малими Українцями з великої літери. Успішним підсумком моєї роботи в цьому таборі я вважаю те, що 8 з 37 дітей забажали бути у майбутьому психологами. Навіть запитували в мене, в яких ВуЗах треба вчитись. 6 з них- хлопчики.Ще раз хочеться висловити велику подяку всім, хто профінансував та організував цей табір. Продовження цього проекту було би дуже корисним – як для вдів та матерів загиблих хлопців, так і для їх діточок.

Окрім того, позитивно виявив себе й інший елемент програми – участь дітей з різних регіонів України.

Повний текст читайте за посиланням, що  внизу:

https://www.facebook.com/ANNAANNA1012/posts/10211409493087712

На реалізацію табору такого формату нам необхідно 54 000 гривень

Ви можете проплатити самостійно за вашого підопічного. Необхідно буде привезти дитину на табір та забрати.

Альбом з фотографіями: