Діти ‒ це віддзеркалення батьків.

Усі батьки, без винятку, мріють про слухняних, розумних, чесних та успішних дітей. Про таких громадян мріє і держава.
Звідки ж тоді беруться вередливі й неслухняні чада?
Я переконаний, що неслухняних дітей не буває. Дитина лиш природно відтворює поводження і стиль життя батьків, соціально наслідує стиль дій, поведінки та спілкування. Тому неслухняні ‒ це ті діти, які недоотримують батьківської уваги чи опіки.

А як бути дітям, які ростуть без батьків? Батьківську опіку можна отримати не лише від рідних. Менторство, наставництво, увага чи просто щира розмова. І дитяче серце наповниться теплом, любов’ю та драйвом.

Я пишаюся своїми дітьми! Вони розумні, хороші, успішні.
Я люблю дітей, і діти люблять мене.
І завжди радий поділитися досвідом, як це бути кльовим батьком 🙂